- фалангіст
- —————————————————————————————фалангі́стіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
фалангістський — [фаланг’і/с кией] м. (на) кому/ к ім, мн. к і … Орфоепічний словник української мови
фалангізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
фалангістський — прикметник … Орфографічний словник української мови
фалангізований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до фалангізувати … Український тлумачний словник
фалангізувати — у/ю, у/єш, недок. Здійснювати фалангізацію … Український тлумачний словник
фалангістський — а, е. Стос. до фалангіста … Український тлумачний словник
фалангіст — а, ч., іст. 1) Вояк фаланги (у 1 знач.). 2) Член фаланги (у 3 знач.). 3) Член іспанської фашистської партії до 1958 р … Український тлумачний словник
фалангізація — ї, ж. Хірургічне розщеплення п ястка по міжкісткових проміжках і мобілізація п ясткових кісток з метою покращання функції культі кисті … Український тлумачний словник
брахіфалангія — ї, ж. Вроджене укорочення фаланг пальців … Український тлумачний словник
поліфалангія — ї, ж. Вроджене збільшення кількості фаланг пальців на руках і/чи ногах … Український тлумачний словник